Сторінка музкерівника

Под музыкальным воспитанием подразумевается процесс передачи детям общественно-исторического опыта музыкальной деятельности с целью их подготовки к предстоящей работе.Музыкальное воспитание в детском саду является одним из важнейших воспитательных средств. Чтобы проводить эту работу целенаправленно и углубленно, за нее должен нести ответственность весь педагогический коллектив.Предмет теории и методики музыкального воспитания детей в своей основе опирается на музыку, как вид искусства. Предметом теории и методики музыкального воспитания детей являются вопросы целенаправленного управления процессом музыкального воспитания, обучения ребенка, установление взаимосвязей между музыкальным воспитанием, обучением и развитием.В предмет изучения входят также переживания детей, возникающие при активном контакте с музыкальным искусством. Приобщение к музыке - один из важных путей эстетического воспитания ребенка.Движущими силами музыкального развития являются как воздействие воспитания и обучения, обстоятельства внешней жизни, так и качественные изменения в психических процессах, вызываемых музыкальными переживаниями ребенка. На основании накопленного опыта и предшествующего сформированного уровня развития способностей ребенок сам активно участвует в процессе развития. Оно происходит как замена старого новым, как многосоставный ряд "отрицаний".Процесс музыкального развития осуществляется не автоматически, поскольку его внешние и внутренние причины находятся в сложных взаимосвязях. Поэтому усвоение одного и того же музыкального материала детьми одинакового возраста происходит по-разному.Музыкальность человека зависит от его врожденных индивидуальных задатков, но она есть результат развития, результат воспитания и обучения".Развитие ребенка происходит в процессе обучения определенным видам деятельности в определенной последовательности. При подготовке процесса обучения педагогу необходимо ясно представлять себе как источники возникновения у детей тех или иных свойств личности, черт характера, формирования умений и навыков, так и тот желательный уровень развития, которого он хочет достичь в результате своей деятельности.Отсюда следует, что музыкальное развитие и воспитание взаимосвязаны и находятся во взаимодействии. Обучение способствует развитию, но и развитие определяет успешность обучения.Музыкальное развитие - результат процесса музыкального воспитания и обучения, в свою очередь оно содействует всестороннему развитию личности, ее эстетическому, умственному, нравственному и физическому совершенствованию. Следует подчеркнуть, что теория и методика музыкального воспитания детей рассматривают процесс музыкального развития с позиций педагогики и психологии и в опоре на теоретические основы эстетики. Такими основами являются положения, определяющие сущность музыкального искусства и его роль в жизни общества.Единые принципы художественного освоения действительности конкретизируются в содержании и методах музыкального воспитания детей, учете их возрастных особенностей. В процессе музыкального воспитания, обучения и развития осуществляются основные задачи музыкального воспитания.1. Задачи музыкального воспитания детейИсходя из целей музыкального воспитания, музыкальная педагогика ставит перед собой следующие задачи:· развивать музыкальность ребенка;· обучить детей певческим и музыкально-ритмическим умениям и навыкам; воспитывать способность воспринимать, чувствовать и понимать музыку;· развивать художественно-творческие способности. Все эти задачи находятся в теснейшей взаимосвязи. Рассмотрим первую задачу.Как следует понимать музыкальность? Это ценное качество, заключающееся в единстве двух сторон:· эмоциональной отзывчивости - умения переживать музыкальное произведение в связи с его образным содержанием;· развития музыкального восприятия и музыкальных способностей, обеспечивающих детям возможность более тонкого дифференцированного слушания, различения главных компонентов в звуковой ткани произведения.Обе стороны музыкальности находятся в неразрывном единстве и воспитываются одновременноБлагодаря развитию музыкальности дети начинают тоньше чувствовать музыкальные образы - прообразы окружающего их мира. А это, в свою очередь, играет важную роль в познании ими окружающей жизни, в формировании эстетических оценок, художественного вкуса. Музыкальность ребенка воспитывается путем его активной музыкальной деятельности. Организуя и направляя внимание детей на занятиях, педагог помогает им осмысливать воспринимаемое, сравнивать, проявлять интерес, любознательность. У детей появляется сознательное отношение к содержанию музыки, воспитывается желание ее слушать [4].Пути воспитания эмоциональной отзывчивости различны. Необходимо продуманными методическими приемами привлекать детей к непосредственному исполнению музыкальных произведений, к участию в танцах, играх.Эмоциональная отзывчивость тесно связана с предыдущим слушательским опытом. Чем чаще ребенок слушает знакомые музыкальные произведения, тем более активным и целеустремленным становится он в музыкальной деятельности. Более осознанному восприятию музыки помогает беседа педагога. Использование им на занятиях игрушек, картинок, поэтического и образного слова углубляет переживания, вызванные музыкой. Так развивается эмоциональная отзывчивость и наряду с ней более тонкое слушание музыки.Остановимся на вопросе восприятия ребенком музыкального произведения.Восприятие искусства представляет собой сложную психическую деятельность, в которой соединяются интеллектуальные, познавательные и эмоциональные моменты. Умение воспринимать произведения музыкального искусства не может возникнуть само собой. Ему нужно учиться. Восприятие музыкального произведения начинается с чувства (так как сам образ является конкретно-чувственным), которое вызывает эмоциональную отзывчивость. В этой отзывчивости ребенка сочетается осмысливание несложного, понятного ему содержания и радость - проявление эмоции при восприятии этого содержания, облаченного в художественную форму. Восприятие музыки формируется с раннего детства. Накоплению эмоционально-музыкальных впечатлений способствуют пение, игра на музыкальных инструментах, слушание музыки. К 7 годам ребенок переживает и осмысливает содержание музыкальных произведений [3].Эстетическое восприятие предполагает сочетание трех основных компонентов: эмоциональности, сознательности и воображения. Вне эмоционального отношения к воображаемому не может быть и эстетического восприятия музыки. Когда ребенок воспринимает произведение, у него остается след в сознании - образ произведения в целом. При повторном слушании музыки развиваются музыкальные представления.Дети младшего дошкольного возраста узнают знакомую музыку, различают ее по характеру и по простейшим жанрам (марш, пляска, колыбельная), но не умеют выразить это словами. В четырех - пятилетнем возрасте дети более дифференцированно воспринимают характер, форму и средства выразительности музыкального произведения. На вопросы педагога дают словесные ответы. На шестом-седьмом году жизни они могут обобщать свои впечатления, оперировать такими терминами, как вступление, куплет, запев, часть, темп и т.д. Они воспринимают характер и средства выразительности музыкального произведения даже без опоры на игровые образы и приемы обучения.Итак, задача формирования музыкального восприятия решается путем:· отбора музыкального материала, разнообразного по тематике;· систематизации методических приемов воспитания и обучения;· постепенного усложнения музыкального материала с точки зрения образного содержания, средств выразительности и формы.Вся деятельность педагога в процессе музыкального воспитания направлена на активизацию у детей музыкального восприятия и музыкальных способностей, тренировку слуховых и двигательных анализаторов, без участия которых не может быть решена ни одна самая элементарная задача, стоящая перед ребенком. Поэтому процесс обучения имеет решающее значение в деле развития и воспитания музыкальности.Рассмотрим вторую задачу музыкального воспитания детей.Для того, чтобы добиться ее успешного осуществления, необходимо систематически работать над развитием детского голоса и чувства ритма, формированием певческих навыков, воспитанием у детей слухового внимания. Дети должны сосредоточенно и сознательно воспринимать музыку в процессе слушания. Когда ребенок поет, двигается, происходит как бы упражнение его органов чувств. Чтобы обучение ребенка шло успешно, надо развивать его музыкальные способности, учитывая при этом имеющиеся задатки. Важно обратить внимание на строение слухового аппарата ребенка, рта и носовой полости, речедвигательного аппарата, на свойства нервной системы. Организм ребенка дошкольного возраста очень пластичен и легко поддается воздействию обучающего.В процессе обучения необходимо следить, как выполняет задания вся группа детей и каждый ребенок в отдельности, т.е. осуществлять индивидуальный подход. Если тот или иной ребенок не справляется с заданиями, нужно выяснить, в силу каких причин это происходит. Иногда наблюдений музыкального руководителя и воспитателя бывает недостаточно. В таких случаях следует проконсультироваться с врачом, побеседовать с родителями. Педагог должен стремиться к тому, чтобы самыми различными методическими приемами добиваться от каждого ребенка более тонкого слушания музыки, более четкого пения и согласованности движений с характером музыкального произведения. В процессе обучения надо воспитывать у ребенка умение преодолевать возникающие трудности, желание самостоятельно выполнять задания.Рассмотрим третью, наиболее сложную задачу музыкального воспитания - развитие художественно-творческих способностей ребенка. Педагогическая наука считает, что творческая активность детей развивается, воспитывается и совершенствуется в процессе воспитания и обучения - активной целенаправленной деятельности. На музыкальных занятиях детям предлагаются посильные задания, вызывающие у них интерес и стремление проявить инициативу. Воодушевленные музыкой дети объединены на занятиях общим чувством, но каждый ребенок обычно выражает его по-своему. Овладение детьми навыками и способами выполнения заданий того или иного рода освобождает их внимание и силы для творческой деятельности [3].2. Организация работы по музыкальному воспитанию в дошкольном образовательном учрежденииМузыкальное воспитание в детском саду является одним из важнейших воспитательных средств. Чтобы проводить эту работу целенаправленно и углубленно, за нее должен нести ответственность весь педагогический коллектив. Направляется весь процесс музыкального воспитания заведующей детским садом.Заведующая не всегда имеет музыкальное образование, но должна обладать общей музыкальной культурой для того, чтобы создавать культурную деловую атмосферу во вверенном ей учреждении.Заведующая создает условия для проведения музыкальной работы с детьми. Основные из них - настроенный инструмент, соответствующее помещение. Помимо этого для проведения музыкальных занятий требуются следующие пособия: флажки, мячи, ленты, обручи, платочки, султанчики и т.д. Заведующая следит за приобретением этих пособий, за обеспечением процесса музыкального воспитания соответствующей методической литературой.Необходимым условием для проведения музыкальных занятий является облегченный костюм детей и легкая удобная обувь. Специальная одежда организует детский коллектив, помогает создать соответствующее настроение, позволяет детям легко и свободно выполнять движения. Мягкая, удобная обувь не создает излишнего шума при выполнении музыкально-ритмических движений. Поэтому заведующая детским садом по возможности обеспечивает приобретение специальных костюмов, в которые дети будут переодеваться, идя на музыкальное занятие. Это могут быть простые, но изящно сшитые пестрые платьица на кокетке или короткие пышные юбочки темного цвета и белые кофточки для девочек, белые рубашки и короткие штанишки на резинке для мальчиков.Заведующая следит за тем, чтобы музыкальная работа с детьми была отражена в соответствующей документации. Проверяет и утверждает план работы музыкального руководителя, следит за ведением ее учета, за работой музыкального руководителя с воспитателями. Заведующая посещает музыкальные занятия с целью проверки их организации и усвоения детьми программного материала. Она отмечает их форму и содержание и по окончании проводит анализ - высказывает свои соображения по поводу репертуара, методики работы, поведения детей, их успехов и недостатков.Посещения музыкальных занятий должны носить периодический характер и не нарушать их спокойной обстановки. Недопустимо приходить на занятие, когда вздумается. Надо прийти к его началу и пробыть до конца, предупредив, чтобы в это время ее не тревожили вызовами, не обращались с вопросами по поводу тех или иных проблем хозяйственной или организационно-педагогической работы. Заведующая должна вести себя тактично, не подрывать авторитет музыкального руководителя перед детьми. Все возникающие вопросы необходимо разрешать после ухода детей.Кроме того, заведующая детским садом наблюдает, как музыка входит в повседневную жизнь детей.В дошкольных учреждениях с большим количеством групп имеется должность старшего воспитателя детского сада.В его обязанности, наряду с другими, входит обеспечение работы по музыкальному воспитанию в методическом кабинете - оснащение его необходимыми пособиями, литературой, конспектами музыкальных занятий, сценариями праздников и вечеров досуга. Кроме того, в общевоспитательной работе детского сада заведующая и старший воспитатель могут разделить свои функции. Например, старший воспитатель полностью отвечает за постановку музыкального воспитания в группах, за прохождение программы, осуществляет контроль за музыкально-педагогическим процессом, а заведующая помогает наладить организационные моменты работы музыкального руководителя с педагогическим коллективом, родителями, следит за выполнением музыкальным руководителем его обязанностей.Музыкальный руководитель отвечает за правильную постановку работы по разделу "Музыкальное воспитание" во всем детском саду и за осуществление задач музыкального воспитания детей дошкольного возраста, выполнение программных требований по каждой возрастной группе.В процессе работы он должен всегда помнить о цели музыкального воспитания - формировании личности ребенка и освоении им действительности средствами музыки, воспитании культурного слушателя.В связи с этим музыкальный руководитель детского сада обязан два раза в неделю проводить музыкальные занятия в каждой возрастной группе, на которых в процессе обучения певческим и музыкально-ритмическим умениям и навыкам совершенствуется музыкальное восприятие, а также участвовать в проведении физкультурной деятельности. Он обязан осуществлять подготовку к праздникам и музыкальным вечерам досуга: проводить индивидуальную работу с детьми - развивать их музыкальные способности, обучать отстающих тем или иным программным умениям; посещать методические объединения с целью обмена опытом; систематически повышать свою педагогическую и музыкальную квалификацию; проводить работу с педагогическим коллективом детского сада с целью его ознакомления с основами музыкального воспитания, практическим музыкальным материалом, формами и методами внедрения музыки в повседневную жизнь детского сада.Музыкальный руководитель обязан проводить работу с родителями по плану заведующей детского сада.Рассмотрим содержание и формы работы музыкального руководителя с воспитателями и родителями.Музыкальный руководитель на занятиях, различных по форме, знакомит воспитателей с теоретическими вопросами музыкального воспитания детей, раскрывает перед ними задачи, содержание и методы работы по каждой возрастной группе, помогает наметить возможные моменты внедрения музыки в повседневную жизнь, обсуждает сценарии и планирует проведение праздников и музыкальных вечеров досуга, обсуждает результаты проведенной с детьми работы, обучает воспитателей основным певческим и музыкально-ритмическим умениям. Начиная с ознакомления воспитателей с практическим материалом, планом занятий, музыкальный руководитель постепенно подводит их к пониманию всей системы музыкальной работы с детьми.Основной формой работы с педагогическим коллективом является консультация. Она бывает групповой (по 2-4 человека) и индивидуальной. На консультациях воспитатели знакомятся с очередными задачами музыкальной работы в группе, обсуждают то или иное проведенное музыкальное занятие, отмечают достижения и неудачи, планируют содержание индивидуальной работы с детьми, моменты внедрения музыки в повседневную жизнь, воспитательную работу в группе, предваряющую вынесение того или иного нового материала на музыкальное занятие.В ходе индивидуальных консультаций музыкальный руководитель отвечает на возникшие вопросы, ведет работу по развитию певческих и музыкально-ритмических умений у воспитателей, не обладающих хорошими музыкальными способностями. Другой формой работы с воспитателями являются практические занятия всего коллектива. На них разучивается музыкальный репертуар для детей, так как его знание обеспечивает работу по программе. Музыкальный руководитель проводит и семинары, где изучается новая методическая литература по каким-либо разделам работы; практикумы, где наряду с теоретическим объяснением и практическим показом музыкальный руководитель дает задание каждому из присутствующих. Например, музыкальный руководитель рассказывает воспитателям о значении и видах музыкально-дидактических игр, показывает ряд игр для каждой возрастной группы, а затем предлагает всем подготовить и провести подобные игры в своих группах. По истечении некоторого времени воспитатели знакомятся с этой работой в группах своих товарищей. Затем все вновь собираются вместе для обсуждения результатов. Проведение практикума занимает длительное время, но, несомненно, приносит существенную пользу.Наряду с указанными занятиями музыкальный руководитель детского сада проводит работу по повышению музыкальной культуры педагогического коллектива детского сада. Это может быть доклад на педсовете о важных событиях в музыкальной жизни страны, о музыкальном воспитании детей за рубежом, жизни и творчестве того или иного композитора и т.д. Желательно информировать коллектив о знаменательных музыкальных датах, новостях в музыкальном воспитании детей и других вопросах музыкальной жизни через стенгазету, специальные стенды.Важной формой работы является проведение открытых занятий, вечеров досуга по музыкальному воспитанию детей с их последующим обсуждением, которое помогает находить оптимальные методические приемы, развивает критическое отношение к материалу, способу его разучивания. На открытых занятиях как достижения, так и недочеты в педагогической работе становятся очевидными.Для того чтобы музыка прочно вошла в жизнь детей, музыкальному руководителю нужно охватить музыкальной работой не только педагогический коллектив, но и родителей. Родители должны понимать основные цели и задачи, которые ставит перед собой детский сад в деле музыкального воспитания и развития ребенка. Их должен интересовать процесс его музыкального роста на музыкальных занятиях, высказывания о музыке. Нежелательная песня только в том случае исчезнет из обихода ребенка, если он не услышит ее не только в детском саду, но и дома. Но для этого с родителями должна проводиться определенная работа, в процессе которой необходимо добиться того, чтобы они были проводниками музыкального воспитания, умело поддерживали интерес ребенка к музыке, а не заглушали его. Музыкальный руководитель должен извещать родителей о продвижении их детей в области музыкального развития, о степени их одаренности. Для этого ему следует использовать все удобные моменты жизни детского сада:· выступать с докладами на групповых и общих родительских собраниях по разъяснению самых разных вопросов музыкально - эстетического воспитания, организации музыкальной деятельности ребенка в семье;· проводить индивидуальные беседы в моменты прихода и ухода детей;Рассмотрим роль воспитателя в процессе музыкального воспитания детей дошкольного возраста.Воспитывая ребенка средствами музыки, педагоги должны понимать ее значение для всестороннего развития личности и быть ее активным проводником в жизнь детей. Очень хорошо, когда дети в свободные часы водят хороводы, поют песни, подбирают мелодии на металлофоне. Музыка должна пронизывать многие стороны жизни ребенка. И направлять процесс музыкального воспитания в нужное русло может лишь тот, кто неотрывно работает с детьми, а именно - воспитатель. Но для этого воспитатель должен иметь необходимые знания в области музыки. В дошкольных педучилищах будущие воспитатели получают широкую музыкальную подготовку: учатся играть на инструменте, петь, танцевать, овладевают методикой музыкального воспитания и т.д. В детских садах работу по повышению уровня музыкальных знаний, развитию музыкального опыта коллектива педагогов ведет музыкальный руководитель [3].Между тем с воспитателя не снимается ответственность за проведение музыкального воспитания в группе, с которой он работает, даже если в детском саду имеется очень опытный музыкальный руководитель.Воспитатель обязан:· развивать самостоятельность, инициативу детей в исполнении знакомых песен, хороводов в различных условиях (на прогулках, утренней гимнастике, занятиях), содействовать тому, чтобы дети выражали свои музыкальные впечатления в творческих играх;· развивать музыкальный слух, чувство ритма детей в процессе проведения музыкальных дидактических игр;· углублять музыкальные впечатления детей путем слушания грамзаписей;· знать все программные требования по музыкальному воспитанию, весь репертуар своей группы и быть активным помощником музыкального руководителя на музыкальных занятиях;· проводить регулярные музыкальные занятия с детьми своей группы в случае отсутствия музыкального руководителя (болезнь, отпуск).Воспитатель должен осуществлять музыкальное воспитание, используя все формы работы: пение, слушание музыки и музыкально-ритмические движения, - игру на музыкальных инструментах. Навыки для такой работы воспитатель получает за время специальной подготовки в учебных заведениях и посредством общения с: музыкальным руководителем на различных консультациях, участия в проведении практикумов и т.д.3. Планирование и учет работы по музыкальному воспитанию и развитию детейРабота педагога требует постоянной и серьезной подготовки. Поэтому план в организации всех видов деятельности играет огромную роль. Он помогает видеть перспективу, равномерно работать в течение года, своевременно подготовиться к проведению любых форм работы по музыкально-эстетическому воспитанию с детьми, родителями, педагогическим коллективом, обдумать методические приемы педагогических воздействий.Действенным руководством в повседневной работе является календарный план. Он основан на программе обучения, где для каждой возрастной группы определен объем знаний, умений и навыков, который дети должны усвоить в течение года. Репертуар, рекомендованный программой, распределен поквартально с учетом постепенного возрастания его сложности.Условиями успешного планирования работы с детьми являются: знание требований, определенных образовательной программой детского сада; знание требований той альтернативной программы, материал которой частично используется в работе коллектива; хорошее знание музыкального репертуара для всех возрастных групп детей и требований к его подбору; знание возрастных особенностей детей, осведомленность об уровне развития каждого ребенка; тесный контакт с членами педагогического коллектива, учет их интересов и возможностей [2].Календарный план работы составляется на одно - два занятия п каждой возрастной группе в соответствии с теми общевоспитательными задачами, которые осуществляет дошкольное учреждение. Это дает возможность в определенной последовательности равномерно распределить учебный материал по занятиям, избежать поспешности при подготовке к праздникам. При составлении календарного плана необходимо предусмотреть оптимальное соотношение новых заданий по слушанию музыки, пению, музыкально-ритмическим движениям с повторными, незнакомого и знакомого материала, различных форм занятий и методических приемов обучения.В план одного занятия (кроме занятий по развитию творчества) можно включать только одно новое музыкальное произведение. Другой же материал должен находиться в состоянии разучивания, закрепления или самостоятельного исполнения. В группах детей двух-трех лет третий этап - самостоятельного исполнения - может отсутствовать.Когда в календарный план включается новое произведение, кроме его названия обязательно указываются фамилии композитора, автора текста песни, игры или пляски.При календарном планировании необходимо составить план каждого занятия, указать его программное содержание, воспитательные задачи, основные методические приемы обучения, а также необходимые наглядные пособия. Воспитатель обязан внести планы всех музыкальных занятий в свой календарный план.Важным условием правильной организации музыкально - воспитательной работы детского образовательного учреждения является перспективное планирование. Целесообразно заносить в перспективный план весь объем работы по музыкально-эстетическому воспитанию детского и взрослого коллектива, которую необходимо осуществлять педагогу-музыканту в течение года. Она включает:· Работу с родителями и педагогическим коллективом (планируется совместно с руководителем дошкольного учебного заведения) с указанием дней и времени проведения консультаций, открытых занятий, вечеров развлечений, празднований, докладов и сообщений на родительских собраниях; количества и времени практических занятий, семинаров, практикумов для воспитателей.· Разнообразные формы музыкальных вечеров развлечений.· Формулировку специфических задач музыкального воспитания и развития ребенка, выдвинутых дошкольным учреждением и связи с порциональным использованием какой-либо альтернативной программы обучения или учетом специфики региона.· Дополнительный музыкальный репертуар, подобранный педагогом-музыкантом в связи со специфическими задачами, опубликованием новых сборников нот, материалов по музыкальной педагогике.Не следует механически переписывать в перспективный план все то, что указано в программе, положенной в основу работы данного учреждения.Приведем пример перспективного планирования музыкальных вечеров развлечений, проводимых два раза в месяц в малокомплектном дошкольном учреждении для детей в возрасте от 4 до 6 лет (на три месяца).Сентябрь2-я неделя. "К нам в гости сказка идет". Чтение педагогом русской народной сказки в сопровождении музыки (можно использовать грамзапись).4-я неделя. "Заводные игрушки". Вечер музыкальных забав. Инсценирование небольших музыкальных пьес, представляющих образы зайчиков, медведей, солдатиков, автомобилей, лошадок, самолета, гусей, лягушек и др.Октябрь2-я неделя. "Ты удивляешь, осень". Концерт детей старшего возраста.4-я неделя. Инсценирование песен программного репертуара для детей 4 лет и дополнительного репертуара для детей 5 лет с помощью приема " артисты-зрители".Ноябрь2-я неделя. Вечер детской самодеятельности. Исполнение песен, музыкальных игр по желанию детей.4-я неделя. "Теремок", музыка М. Красева, слова С. Маршака. Слушание в грамзаписи фрагментов детской оперы.Перспективный и календарный планы тесно взаимосвязаны. Общие формы деятельности, отраженные в перспективном плане, конкретизируются и уточняются в календарном. Знание педагогом программных требований, рекомендованных форм работы помогает возникновению взаимопонимания между ним и детьми, созданию доверительной, доброжелательной атмосферы во время процесса обучения, воспитания и развития детей. Однако судить о конкретных результатах этого процесса можно лишь при определении уровня музыкального развития каждого ребенка. Он складывается из оценок результатов по различным видам деятельности. Для этого педагогу-музыканту следует иметь рабочие тетради, в которые эпизодически (желательно 2-3 раза в год) заносить оценочные результаты по развитию основных музыкальных способностей, формированию певческих и музыкально-ритмических умений и навыков. У детей, начиная с пяти - шестилетнего возраста, целесообразно определять также уровень проявления творческих способностей

Однією з основоположних цілей сучасного суспільства є формування особистості, що має розвинену духовність, основи якої закладаються ще в дошкільному віці.

Важливу роль у духовному становленні особистості відіграє музика. “Пізнання світу почуттів неможливе без розуміння й переживання музики, без глибокої духовної потреби слухати музику і діставати насолоду від неї”, - писав В. Сухомлинський. Він же наголошував: “Без музики важко переконати людину, яка вступає в світ, у тому, що людина прекрасна, а це переконання , по суті , є основою емоційної, естетичної, моральної культури”.

Серед предметів естетичного циклу музика найбільше стимулює до творчої діяльності, сприяє формуванню пізнавальних та емоційно – мотиваційних функцій, розвитку творчого мислення, здібностей, комунікативності, а також позитивних якостей характеру: систематичності, працьовитості, наполегливості у досягненні мети. Музика є мовою серця, найніжніших почуттів, світу емоцій людини. Вона дає людині поштовх для внутрішнього переживання і уяви. Це внутрішнє відчуття та переживання викликає бажання передавати музику в дії, міміці, жестах, рухах, співі, грі, створювати нові художні образи.

Музика, особливо співи, поліпшують мову дітей. Співаючи , діти змушені протяжно вимовляти слова, що формує чітку вимову, сприяє правильному засвоєнню слів. Крім того, слова в пісні підпорядковані певному ритму, що також допомагає вимові важких звуків і складів.

Вплив музики на психічну діяльність дитини

Музика володіє сильним психологічним впливом на людину. Вона впливає на стан нервової системи (заспокоює, розслаблює чи, навпаки, розбурхує, збуджує), викликає різні емоційні стани (від умиротворення), спокою та гармонії до неспокою, пригніченості або агресії).
У зв'язку з цим важливо звернути увагу на те, яку музику слухаєте ви і ваші діти.
Збуджуюча, гучна музика, що виражає агресивний настрій, позбавляє людину (і дорослого, і дитини) стану врівноваженості, спокою, а при певних умовах (наприклад, на рок-концертах) спонукає до руйнівних дій. Особливо протипоказана така музика гіперзбудливості, розгальмованих дітям зі слабким контролем, тому що вона підсилює прояви негативних властивостей у поведінці дитини.
Спокійна музика, що викликає відчуття радості, спокою, любові, здатна гармонізувати емоційний стан як великого, так і маленького слухача, а також розвивати концентрацію уваги. Музику можна використовувати перед сном, щоб допомогти з працею засинає дитині заспокоїтися і розслабитися. Коли дитина ляже в ліжко, увімкніть спокійну, тиху, мелодійну, м'яку музику і попросіть його закрити очі і уявити себе в лісі, на березі моря, в саду або в будь-якому іншому місці, яке викликає в нього позитивні емоції. Зверніть увагу дитини на те, як розслабляється і відпочиває кожна частина його тіла.
Ще з давніх часів люди помітили, що людський голос і звук взагалі володіють сильним впливом. Так, звук східного духового інструменту Панг вводить змію в стан, подібний гіпнозу. Вібрації людського голосу в одному випадку мають лікувальну дію (що здавна використовувалося народними цілителями), а в іншому - заподіює людині шкоди.
Мова людини є найсильнішим чинником впливу, як на оточуючих, так і на того, хто говорить. Наше внутрішнє стан, наші думки, ставлення до світу виявляються в зміст промови і в її інтонаційної забарвленням. А те, що ми говоримо і як це вимовляємо, у свою чергу відкладає відбиток на психологічному стані слухача, впливає на наші стосунки з ним. Наприклад, грубий, різкий голос дорослого може викликати у дитини сильний переляк і стан заціпеніння. Постійно роздратований, незадоволений голос говорить породжує у слухача відчуття, що його не люблять і не приймають як особистість. А відмова в чому-небудь, виголошений спокійним, м'яким, співчуваючим голосом допомагає дитині легше примиритися з незадоволеністю його бажання.

Дитина та музика

Музика для дитини-світ радісних переживань.Щоб відкрити для неї двері у цей світ,треба розвивати у неї здібності і перш за все музичний слух і емоційний відгук.Інакше музика не виконає своєї виховної функції.Якщо дорослий як умога ближче зтискається зі світом дитинства.Якщо вони разом мріють фантазують, сміються і грають,то діти відчуваючи цю близкість дорослого,відкривають їм свої таємниці,почуття та емоції.Як це прекрасно-знайомити дітей з музикою.Діти дуже люблять слухати,Треба більше і більше співати дітям без музичного супроводу,щоб вони не тільки слухали.але й розуміли,про що ця пісня,вслухувались в звучання слів та словосполучень.
Музика,як і художнє слово чи картина, повинна стати для дітей способом вираження почутів,настрія,Ідей.Слухання музики розвиває інтерес до неї,любов,розширює кругозор,підвищує музичне сприйняття.Музика для слухання буває вокального і інструментального.Це можуть бути пісні виконані батьками,чи музичнітвори у грамзапису,ауді та відео записи.Для кращого запам”ятовування пісні,чи музичного твору,можна асоцціювати його з тим,що бачить дитина навкруг себе. Намалювати те, про що вона чула.Дуже гарно запам”ятовують діти пісні з мультфільмів, тому,що вони сприймають пісню образно, відносно того чи іншого героя.Батьки повинні вчити дитину любити пісню,насамперед народну пісню, тому що народна пісня має художньо-виховну цінність. Для розвитки ритмічного сприйняття треба користуватись музичними інструментами.Але в домашніх умовах це можуть бути такі предмети: ложки,палички, камінці,капронові пляшечки чи коробочки,яки наповнюють крупою,горохом,квасолею.І граючи на такому інструменті,дитина покращує виконання пісні,і одержує велике задоволення.
Для розвитку танцювальних навичок потрібно як умога більше розвивати у дитини потребу в рухах.Давати можливість розвивати танцювальну творчість, щоб дитина одержувала максимум задоволення.
Якщо музика визиватиме у вашої дитини позитивні емоції, вона сприйматиме навколишній світ гармонійно і оптимально.

Музичне виховання дитини в сім′ї

У дитини, котра частіше знайомиться з музикою, більш багатиші почуття, вони більше відповідають на почуття і переживання інших людей. Краще. Бистріше і повніше вбирають в себе все нове, як правило добре вчаться в школі.
Багато дітей дуже ємоційі.Вони відчувають велику потребу в художніх впечатленіях, в активній прояві своїх почутів.Ті ,хто зблизька наблюдає життя маленьких дітей,знає з яким натхненням вони співають,танцюють.
Інтерес до музики і музичні здібності виявляються у дітей по різному. Багато з них з великим інтересом слухають музику і співають, інші до музики нібито байдужі.Іноді вважають,що такі діти від природи не музичні, в них немає слуху і розвивати його безперспективно. Така точка зору невірна.У кожної дитини можливо розбудити інтерес і любов до музики, розвивати музичний слух та голос.Це підтверджує і життєва практика і наука.Привчати дітину до музики в домашніх умовах потрібно з самого раннього віку.Робити це потрібно різними способами:співати дитині пісні,привчати слухати платівки,музичні записи,дитячі музичні радіо та телепередачі.Якщо є можливість водити дитину на концерти. Треба дотримуватись того,щоб діти не просто раділи музиці,а вчилися переживати закладенні в цю музику почуття.Треба розмовляти з дитиною, питати в неї:
-яка це музика,весела чи сумна, спокійна чи навпаки зхвильованна,про така музика може розповісти?Що під неї хочеться робити?
Іноді не називая твір, пропонувати дитині назвати його.Такі питання викликають інтерес дітей до слухання і розвиває їх творчі здібності.
Розвитку вміння ємоційно переживати музику допомогає також читання казок,оповідань,тому що переданний словесно сюжет і переживання героїв дітям більш доступний.
Діти дуже люблять повторно слухать музику,яка їм сподобалась.Іноді можно загадати загадки:співати мелодію без слів і запитати яка це пісня.Таким чином потрошку непомітно дитина привчається до музики.Внаслідок такої роботи батьки зрозуміють, те що діте без слуху немає.Є діти у яких ще невиявляються музичні здібності і треба допомогти їм розвиватися:більше співати,слухати музику,танцювати.Треба створити в сім”ї атмосферу любові до музики,якумого схвалювати потребу дитини проявити себе в музиці.Треба пам”ятати,що це приносить дитині радість і робить її добрішою.

Вплив музики на розвиток особистості дошкільників

Реформа системи освіти, яка стосується і дошкільників, висуває розвиток творчості дитини, як одну із пріорийетних задач. Без її вирішення неможливо виконати головні завдання дошкільної освіти,розроблену у „Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні”: формування базиса особистої культури дитини через відкриття її світогляду у цілому і різнобічному.
Дитина не повинна пасивно спостерігати оточуючий світ, вживати готову їнформацію і копіювати її.Саме від творчих людей залежить розвиток суспільства.Перші творчі здібності особистості проявляються в дошкільному віці. Перед вихователем стоїть задача знайти шляхи своєчасного прояву у кожної дитини інтересів, природних задатків, здібностей і створити оптимальні умови для їх розвитку. І визначати конкретні сфери творчого потенціалу.
Як відомо,музика-вид мистецтва, який суттєво впливає на становлення особистості. Вона збагачує почуття дитини, сприяє оволодінням вмінням відчувати ритм, і мелодію твору, формує здібності адекватно реагувати на них своїм голосом і рухами, розвиває інтерес до різних музичних інструментів і бажання на них грати.
Головне в музичному розвитку дошкільнят-повести дитину в різнобарвний світ музики, навчити дитину жити „нею”. Задача педагога полягає в тому, щоб дитина робила це не тому, що так треба, а щоб дитина сказала:” Я буду робити це тому, що хочу, тому, що це мені інтересно.” Допомогти дитині відчути красоту і силу впливу музики- це задача важна. Спробувати частково вирішити цю задачу є „Програма художньо-естетичного розвитку й виховання дошкільників”.Головне у цій програмі-розвиток чуттєво-емоційної сфери дитини у взаємозв׳язку з морально-інтелектуальним.
Музичне виховання- частина естетичного виховання дитини.Естетичне виховання проходить через ознайомлення дітей з різними видами мистецьтва (музика ,образотворче мистецьтво, театр, хореографія, література, фольклор). Музика розвиває музичну культуру і формує позитивні якості особистості. Музика в більшій ступені, ніж інший вид мистецьтва доступний дитині.
Під час слухання музики розвивається таке поняття, як емоційно образний зміст музики. Тобто діти знаходять зв׳язок між засобами музичної виразності і змістом музики. Розвивая виконавскі навички дітей ми співаємо без супроводу.
Відомо, що пісена творчість направлена на розвиток тих чи інших музичних здібностей. І коли вже діти мають певний досвід музичної імітації, вони можуть виконувати ,наприклад музично-пісенну пластичну гру „Зайчик.”,”Зайчик-побігайчик”, „Вовчик”, „Кішка та собачка.”і т.д. В музично-дидактичних іграх діти проспівують слова привітання з певною інтонацією та емоцією вибирають потрібний темп і ритм.
Ефективними видами занять, які дозволяють дитині розкритися повніше і яскравіше як особистості, являються розвивальні, домінуючи, комплексні, тематичні заняття.
Розвиток особистості дитини, сприяють дитячі музичні свята.Основою свята це є гра, веселе дійство,де є свободна музична діяльність.Викликаючи емоції радості, свята закріплюють знання дітей про оточуючий світ, розвивають мову дитини, творчу ініціативу та естетичний вкус.
Підводячи підсумок скажу, що музика займає особливе місце у вихованні дошкільників. Головний принцип-це оптимальне співвідношення навчання та творчості.

Музика в житі малюка

Музика, як вид мистецтва повинна увийти в життя дитини як умога ранише.
І батьки мають право запитати: невже не рано? На це питання можна відповисти так: ні не рано, а може трішечки пізно. Вчитилями доказано, що ще до народження дитина сприймае не тільки голос матері, але і деякі звітки ззовні. Це говорить про те, що музика, музичне мистецтво ближче дитинці, ніж інші види мистецтва, томущо слуховий аналізатор дитини починає формутися одним із перших. Для дітей ранього віку інтонаційна виразність музики, близька до інотонації голоса людини і має велике значення. Вона благодійно діє на настрій дитини, визиває перш за все почуття задоволенням. Постійні позитивні реакції на музику впливають на формування емоційної свери дитини. Музичне сприйняття музики дитиного підвищує більшість процесів формування його організму та психики. Різноманітні рухові реакціїмалюка які визивають музичні звуки, говорять про прямий зв׳язок музики з фізичним розвитком людини. Музичні здібності у дитини можуть виявляться дуже рано, а їх відсутність не можна вважати дійсним. Тількі ваша турбота про прилучення дитини до музики зможуть закластив дитині „ядро” музичності. Для цього наберіться терпіння. На першому етапі вам потрібно 3-5 хвилин. Нагадую про те, що ваша задача вчити дитину уважно слухати музику, розвивати у неї співучі навички і вміння рітмічно рухатись під музику. Але більшість батьків такої освіти не мають, да і не обов׳язково. Достатньо вміти чисто співати, правило інтонувати музичні мелодії, виразно виконувати танцювальні вправи. Не обов׳язково повторювати репертуар, з яким дитину ознайолюють в дитячому садку. В більшості діти не можуть відтворити ці музичні твори. І тому на домашніх муз - заняттях ви маєте можливість знайомити дітей з тими музичними творами, які відоиі вам, але вони повині бути зрозумілими дітям. Дитина емотійнеше сприймає і голос і рухи батьків, і з задоволенням повторює їх. Якщо в заняті з дитиною ви будете використовувати і музичні інструменти (якщо вони є, це можуть бути бубон, барабан, трикутник)це збагатить уяву дитини про звукову паніту музики. Всі батьки мріють розпізнати в своїй дитині хоча б маленький росточок майбутньої талановитої особи. Крім того, ви, мабудь, хотіли б бачити свою дитину доброю, чуййного, яка розумиє і цінує красу оточеного світу. Ці прикрасні людські почуття можуть бути виховані мистецтвом, якщо почати з самого ранього дитинства.

Українська народна пісня - частина народної медицини

Українська народна пісня є унікальним явищем у світовій культурі. Вона вражає розмаїттям жанрів, стилів, глибиною змісту, незбагненною й незрівняною за своєю красою й простотою поезії.
Бо ж недарма народна пісня творилася протягом тисячоліть, а, отже, пройшла такий відбір. Якого не знав жоден музичний жанр.
Чим уважніша людина до народної пісні, тим легше вона відрізняє зерно від сміття, тим багатша її пожива від цілющої сили справжньої пісні.
В чому ж терапевтична дія пісні? Це так званий спеціалізований жанр, у якому майже нічого, іншого, крім емоцій немає. Ще вагітною, майбутня мама вивчає колискові, які незабаром співатиме дитині. Під часу співів і на матір, і на дитину накочуються цілющі хвилі… Наші предки підсвідомо відчували, що ї колискова пісня має лікувальну ( психотерапевтичну дію).Через незбагненно прості й мудрі, теплі гойдання колискового ритму й маминої інтонації передаються дитині душевна рівновага, любов і довір’я до всього живого, один до одного .Нажаль дійсність не завжди прекрасна. Та в душі дитини вже сформувався перший захисний редут - в пам’яті дитини залишається інформація про те, що в житті більше доброго, ніж поганого. Достеменно відомо, що діти, які не знали, не чули, не сприймали у своєму ранньому дитинстві ні колискових, ні повчальних забавлянок чи пестушок, ні приповідок, зростають черствими до людської біди і горя, жорстокими до людей і тварин, загальмованими до навчання і сприйняття оточуючого. Не соромтесь плакати, слухаючи гарну пісню. Дайте волю сльозам. Це ваше очищення. Пісня лікує вашу думку – це відома імперично знайдена істина. Лікувальна функція української народної пісні є очевидною і на фізіологічному рівні. Людина свідомо чи несвідомо знаходила найздоровіший, найефективніший спосіб дихання. Недарма дихальні вправи були особливим об’єктом уваги найдавніших лікарів, жреців, воїнів, філософів. Швидкий вдих і повільний видих в узагальненому розумінні це й є пісня. Але незрівнянно глибшою й важливішою функція української народної пісні є на рівні психологічному.Пісня непомітно й завжди несподівано допомагає стати віч –на –віч із своєю бідою, душевною травмою.Бо людині властиво ховатись від власних психічних травм, не визнавати та не помічати їх – це надто болісно. Тому важко лікувати психічні хвороби.
Через емоційний канал пісня розкриває людині суть її душевної травми, акцентуючи на добрі, красі.Реакцією на розуміння будуть сльози.
В нашому сучасному стрімкому житті тепер майже не чути в домівках колисанок наших бабусь.На жаль, зникають українські народні пісні перлини –приповідки, забавлянки, віршовані смішинки, гумористичні небилиці.А чи варто нехтувати народним досвідом?

Пісню - в життя групи

Пісня повинна звучати не тільки на музичних заняттях, а й під час ігор, на прогулянках, входити в дитяче життя. Це стає можливим, якщо вихователь любить пісні, співає разом із дітьми.
Вихователь повинен знати яке значення має спів для дитини, які пісні потрібні для певної вікової групи, сам правильно й виразно співати дитячі пісні.
Виразність, м’якість, наспівність звучання мелодії – важливі вокальні навички. Легше співати ті пісні, в тексті яких зустрічається більше голосних звуків. Тому перевагу потрібно надавати народним пісням.
Якщо діти співають неправильно, вихователь повинен вказати на помилку, самому заспівати цей фрагмент. Потім запропонувати одній дитині заспівати пісню , на останок - вся група повторює твір.
Вибір пісні краще робити разом з музичним керівником. Буває таке, що одну й ту ж пісню діти сприймають по- різному. Це залежить від складу дітей ( хлопчики й двічата), їх музичної підготовленості, інтересів. Крім правильного виконання мелодії дітьми, вихователь повинен слідкувати за чіткою вимовою слів, закінчень. Показ вихователя допомагає дітям уникнути неправильної вимови слів. Якщо вихователь помітив помилки, необхідно зразу ж їх виправити.
Виразно виконати пісню допоможе музичний керівник. Він акцентує увагу вихователя на те, які відтінки зробити в пісні згідно художнього образу, які слова виділити, де співати швидше, де повільніше, а де потрібно брати дихання.
Виховуючи у дітей любов до пісні, необхідно розвивати бережливе ставлення до неї, не дозволяти співати крикливо , не доспівуючи текст, як під час самостійної музичної діяльності, та к і в іграх, на прогулянках. Якщо спів переходить в пусту забаву, необхідно зупинити дітей, зробити зауваження й надати приклад правильного співу. Тоді діти ніколи не будуть байдужими до пісні.
Інтерес вихователя до музики виховує дітей, його щирість у почуттях, узгодженість дій з музичним керівником – основні умови, які дають позитивні результати . Пісня « живе » в дитячому садочку, в кожній групі.

Музика - це "вітаміни" для дітей

БЛАГОДІЙНІ ЗВУКИ ФОРМУЮТЬ МІЦНЕ ФІЗИЧНЕ ЗДОРОВ'Я ТА РОЗВИВАЮТЬ ЗДІБНОСТІ МАЛЮКІВ
Медики стверджують, що багато сучасних хвороб у дітей пов'язані з нестачею в їхньому житті добротворних звуків. Вони потрібні для гармонійного повноцінного фізичного та інтелектуального розвитку і в утробі матері, і після народження.
Дзюркіт струмка, шелест листя, щебетання птахів, сюркотіння цвіркуна і багато-багато інших звуків, серед яких людина жила впродовж тисячоліть, сьогодні змінилися ревищем реактивних літаків, гуркотінням автомобілів, побутової техніки тощо. А замість ніжного співу матері дитина чує постріли, лайливі слова, зойки жаху з телевізійних трилерів. Батьки рідко надають значення таким "дрібницям". Проте благозвучні звуки природи та музики мають величезний вплив на організм на фізіологічному рівні. Доведено, що музика може заспокоювати нервову систему чи збуджувати, прискорювати роботу серця та дихання чи уповільнювати, підвищувати артеріальний тиск чи нормалізувати, спазмувати м'язи чи розслаблювати, підвищувати рівень ендорфіну (речовина, яка виробляється в мозку і сприяє підвищенню життєвого тонусу людини, усуненню больового синдрому тощо), регулювати температуру тіла, активізувати імунітет, стимулювати вироблення гормонів, що блокують стрес.

Музика в повсякденному житті дітей

Музика – могутній засіб всебічного розвитку дитини, формування її духовного світу. Вона розширює її кругозір, знайомить з різноманітними явищами, збагачує почуттями, викликає радісні переживання, сприяє вихованню правильного ставлення до навколишнього світу. Залучення до музики активізує сприймання, мислення та мову, виховує високий естетичний смак, розвиває музичні здібності, уяву, творчу ініціативу, всебічно впливає на її розвиток.
Ввести дитину в чарівний світ музики, розвиваючи її музичні і творчі здібності покликані музичні керівники дошкільних закладів. Але важливо не тільки на музичних заняттях, а й у повсякденному житті створювати умови для розвитку музичних нахилів, інтересів, здібностей дітей. В іграх, на прогулянках, під час самостійної художньої діяльності діти за власною ініціативою можуть співати пісні, водити хороводи, слухати грамзапис музичних творів для дошкільників, підбирати найпростіші мелодії на дитячих музичних інструментах.
Музичну діяльність дітей у побуті відрізняє самостійність, ініціативність, прагнення зробити щось своє. Отже, у дошкільників насамперед потрібно виховувати самостійність й ініціативу у використанні знайомих пісень, танців у різних умовах (в іграх, на прогулянках, у самостійній художній діяльності та ін.), у музично-дидактичних іграх розвивати мелодійний слух, почуття ритму, музично-сенсорні здібності, розширяти коло музичних вражень слуханням музичних творів у грамзапису і сприяти тому, щоб діти відтворювали їх у сюжетно-рольових іграх. Застосовувати музику в сюжетно-рольових іграх можна по-різному; як ілюстрацію до дій матері, діти співають колискову святкуючи День народження, танцюють, співають) або для відтворення в них вражень, одержаних від музичних занять, святкових ранків, вечорів, розваг. Для успішного розвитку таких ігор діти повинні знати багато пісень, хороводів на побутову тематику, про різні професії, транспорт, народні пісні тощо. Такі твори є в програмовому музичному репертуарі (пісні: “Паровоз”, “Курчата”, музика А. Філіпенка, “Літаки”, музика І. Кишка, “Ідемо ми вулицями”, музика Тілічеєвої, “Баю-баю”, музика Красєєва; ігри: “Льотчики”, музика Нечаєва, “Поїзд”, музика Метлова, “Помічники”, музика Шутенко, “Веселий музикант”, музика Філіпенка, хоровод “Городна хороводна”, музика Можежелова та ін.).
Вихователь повинен заохочувати творчі прояви дітей, нагадувати про можливість використання у грі знайомі пісні, допомогти їм у музичному виконанні.
Проведення у повсякденному житті музично-дидактичних ігор, які розучуються дітьми на музичних заняттях, сприяє музичному розвитку, дає змогу дітям вправляти у розрізненні музичних звуків за тембром, висотою, ритмом, динамікою, за їх напрямком і характером. Наприклад, вчить дітей розрізняти звучання різних інструментів за тембром (грати якусь мелодію на піаніно, відстукувати ритмічний малюнок пісні на бубні, на барабані, а діти впізнають на якому інструменті він грав).
Розрізняти звуки за висотою (співає нескладну мелодію, а діти повторюють, пропонувати розрізняти за висотою звучання двох бубнів, двох брязкальцях чи трикутників, що відтворюють різні за висотою звуки). Дітей старшого дошкільного віку в ігровій формі навчає розрізняти напрямок звучання мелодії (вгору чи вниз); піднімати ляльку на рух мелодії вгору і опускати, якщо мелодія йде вниз. Розвиває у них почуття ритму, пропонуючи їм за ритмічним малюнком, відстуканим на барабані, впізнати знайому пісеньку або повторити її. В іграх типу “Гаряче-холодно”, коли звучання брязкальця чи бубна послабляється або посилюється в залежності від віддалення чи наближення дитини до схованої іграшки, дошкільнята вчаться розрізняти звуки за динамікою. Для проведення музично-дидактичних ігор потрібно мати магнітофон з записом музичних творів для дошкільників, дитячі музичні інструменти. Музику можна використовувати при розповіданні дітям казок, особливо тих, за сюжетом яких написані дитячі опери або складено інсценівки з музичним супроводом, запропонувати їм послухати у запису пісні окремих персонажів (наприклад “Пісню кози” з опери Коваля “Вовк і семеро козенят” та ін.). Музика може мати місце і під час проведення бесід. Наприклад, розповідаючи дітям про свято Осіні, можна пропонувати заспівати пісні “Гарна осінь” Попатенка, про зиму – заспівати пісні “Зима” Шутенко, “Зимовий ліс”, музика Чічкова та ін.).
Пісні, музику можуть залучати і під час розглядання ілюстрацій та бесід за ними. Так, розглядаючи ілюстрації з зображенням зимових розваг, діти можуть заспівати пісні: “Голубі санчата”, музика Йорданського та ін., під час бесід за ілюстрацією, на якій зображені діти що йдуть в ліс по гриби, проспівати пісні “На мосточку”, музика Філіпенка, “Ми ходили по гриби”, музика Верещагіна. Народні пісні-примовки, які широко використовуються на музичних заняттях для розспівування (“Сорока-ворона”, “Бім-бом”, обробка Степового). Пісні, музичні ігри, хороводи повинні мати місце і при ознайомленні дошкільнят з природою – під час спостережень (пісні “Осінь” Красєва, “Ялинка”, музика Філіпенка), прогулянок, екскурсій.
Пісні можна виконати і під час зображувальної діяльності дошкільників. Наприклад, виліпили діти калачі і заспівали пісню Філіпенка “Калачі”, зробили аплікацію “Курчата” – заспівали пісню “Курчата” Філіпенка, намалювали літак і виконали пісню І. Кишка “Літаки”.
Музика є також постійним супутником ранкової гімнастики. Маршова пісня організовує початкову ходьбу, сприяє виробленню чіткості, ритмічності рухів. Музичний супровід гімнастичних вправ не повинен знижувати темп рухів або допускати великі паузи між вправами. Музика супроводжує й заключну ходьбу. Музичний керівник супроводжує ранкову гімнастику у 2 – 3-х групах щоденно, тобто майже через день у кожній групі.
У програмі дитячого садка в другій половині дня відведено 25 – 35 хв. Для самостійної художньої діяльності дітей (зображувальної, літературної діяльності дітей, музичної, театралізованої). Дошкільнята за власною ініціативою малюють, ліплять, грають на дитячих музичних інструментах, драматизують казки, пісні, слухають музику в запису та ін. Для організації самостійної музичної діяльності кожна група дитячого садка повинно мати певне обладнання; програвач та набір пластинок, різноманітні дитячі музичні інструменти.
Бажано мати в групі і альбом “Наші пісні” з картинками за змістом знайомих дітям пісень. Однією з важливих умов формування самостійної співочої діяльності є співи без музичного супроводу. Інтерес дітей до танцювальних рухів часто виникає після пропозиції вихователя у русі, який вони вивчали на музичному занятті.
Виникненню самостійної музично-ігрової діяльності дошкільників сприйматиме використання магнітофона із записом музичного супроводу до улюблених музичних ігор.
Нагадуючи дітям про те, що можна заспівати, потанцювати, пограти на музикальних інструментах, організувати гру в театр та ін. Вносячи в групу нові атрибути, посібники, вихователь сприяє кращий організації самостійної художньої діяльності та розвитку творчих здібностей дітей.
Пожвавлення і радість вносять в життя дошкільнят вечори розваг. Вони дають їм також змогу активніше, творчо виявляти себе в музичній діяльності, сприяють закріпленню здобутих на музичних заняттях знань та вмінь, виховують у них винахідливість, спритність, ініціативу, життєрадісність.
Види вечорів розваг найрізноманітніші: ляльковий, тіньовий, настільний театр, ігри драматизації, вечори ігор-атракціонів, загадок, святкування дня народження дітей, тематичні вечори-концерти (“пори року”, “Наш улюблений композитор”) та ін.
Музика – невід’ємна частина вечорів розваг. У ляльковому, тіньовому, настільному театрах, в іграх-драматизаціях вона допомагає створювати настрій, розкриває і підкреслює характер дійових осіб, сприяє ритмічності їх рухів, емоційному виконанню ролі. На музичних вечорах, тематичних концертах та концертах художньої самодіяльності, вечорах музичних загадок, у драматизаціях пісень музика відіграє провідну роль. Вона пробуджує емоції дітей спрямовує їхні дії, допомагає відчути і передати засобі музичної віртуозності, розвиває музичні здібності дошкільників.
Вечори розваг проводять у другій половині дня один раз на тиждень для кожної вікової групи (іноді можна об’єднати дві групи разом). Музичні вечори потрібно проводити один раз на два тижні. До вечорів розваг музичний керівник і вихователь готуються заздалегідь. Вихователь розучує з дітьми ролі, а музичний керівник вивчає з ними пісні, танці, музичні ігри, підбирає музику. Тільки завдяки спільним зусиллям вихователів і музичних керівників їхньому тісному контакту пісні, ігри, танці вийдуть у повсякденне життя дитячого садка, будуть сприяти всебічному і гармонійному розвиткові дошкільників.

Розвиток творчих здібностей

Ні у кого не виникає сумніву, що прогрес цивілізації залежить виключно від обдарованих людей. К. Пекес "Обдаровані діти"
Сьогодні у нашому суспільстві виникла нагальна потреба в творчих, діяльних і обдарованих, інтелектуально й духовно розвинених громадян. Тому завдання вчителя ліцею не тільки виявляти, розвивати таких учнів, а й привернути увагу до них науковців, психологів, друзів, колег, батьків. Розвиток творчих здібностей необхідно розпочинати з ранніх років, враховуючи наявні нахили дитини. Чим раніше починається розвиток здібностей, талантів, тим більше шансів на їх розкриття. У дитячому віці учень більше здібний до творчості, ніж у зрілому, тому що на нього не впливають різного виду стереотипи.
Ось чому адміністрації та колективу навчально-виховних слід приділяти велику увагу навчально-виховному процесу початкової школи, основним елементом якого був і залишається урок, але в системі особистісно-орієнтованого навчання істотно змінити його функції, форму організації.
Тому перед вчителем стоїть завдання не повідомити матеріал і перевірити знання, а виявити досвід учнів щодо викладеної вчителями інформації. Змінилася й режисура уроку. Учні співпрацюють у діалозі з вчителем, висловлюють свої думки, діляться інформацією, обговорюють те, що пропонують однокласники, відбирають під керівництвом вчителя той матеріал, що закріплений науковими знаннями.
Найголовніше завдання вчителя в будь-якій ситуації - створити в класі творчу атмосферу, більше того, педагог повинен розуміти психологічну сутність цього процесу. Це насамперед не насильне навчання, а заохочення до пізнання, повага інтелектуальної сили дитини.
Варто відпрацьовувати форми позакласної роботи, вони мають чимало специфічного на відміну від загальноосвітньої школи. Добре розвивати так звану клубну роботу.
Вже з учнів 2-х класів варто створити щось на зразок наукового клуб "Маленький ерудит". Тісний зв'язок із старшою школою може мати клуб для старшокласників "Еколог" та клуб любителів англійської мови. В невимушеній обстановці вчителі досягають високого рівня оперування математичними знаками, абстрактними символами, розвивають здатність до творчого самовираження, особистісно-ціннісного ставлення до навчання; діти насолоджуються діяльністю яка приносить їм радість пізнання. Своїми маленькими успіхами в творчості учні діляться на сторінках власної газети з батьками, вчителями, друзями.
Краще, коли навчальний заклад формує комплекс, до якого входять школа, ліцей (коледж тощо), дитячий садок.
Педагогічний колектив має переслідувати головну мету - відродження національної еліти, забезпечення найсприятливіших умов для навчання дітей і розвитку їх творчих здібностей. Тому основною концептуальною метою в роботі вчителя є орієнтація на особистість, на формування і розвиток її творчої і пізнавальної активності.
Вчителі мають відмовитися від будь-яких форм примушення, а тим паче пригнічення учнів. Учні мають отримати свободу у виборі навчання з профілюючої підготовки, у розвитку здібностей через науково-дослідницьку роботу, адже педагогічна система закладу має доповнюватися такою важливою сферою, як науково-дослідницька робота, яка виступає таким же основним компонентом цілісного навчального процесу, як навчальний процес, виховна робота. Формами звіту за виконану науково-дослідницьку роботу є реферати, творчі роботи. Після захисту робіт науково-методична рада школи має направляти кращі роботи в МАН. Своєрідним звітом про науково-дослідницьку роботу має стати традиційна щорічна науково-практична конференція самостійного наукового товариства. Головні особливості цих конференцій - звіт роботи дитини за 1-3 роки по поєднанню базових знань і тих, що дозволяють ліцеїсту виконувати функції дослідника; орієнтація ліцейської освіти на освіту вузівську, що дає змогу досягти високого рівня загальнонаукового навчання, озброєння ліцеїстів уміння одночасного оперування знаннями різних галузей науки. Робота з обдарованою дитиною в школі базується на принципах демократичності, науковості, майстерності, системності, гуманізму. Гуманізм колектив розуміє як рішучий поворот до особистості учня, тому і створюємо для обдарованих дітей найоптимальніші умови їх розвитку і і навчання. Вже в травні місяці, після діагностики соціально-психологічної служби, діти обирають спецкурси, які будуть відвідувати у наступному навчальному році. Завдання цих спецкурсів - пробуджувати і виховувати власну активність молодої людини, її пізнавальні і творчі потреби. Але поряд з цим вчителі пам'ятають, що дитина з високим розвитком інтелекту і творчими нахилами потребує не тільки відповідного розумового навантаже

Музика – могутнє джерело думки. Без музичного виховання неможливий повноцінний розумовий розвиток дитини. Першоджерелом музики є не тільки навколишній світ, а й сама людина, її духовність, мислення і мова. Музичний образ по-новому розкриває перед людьми особливості предметів і явищ дійсності. Увага дитини немовби зосереджується на предметах і явищах, які в новому світлі відкрила перед нею музика, і її думка малює яскраву картину, а ця картина проситься в слово.

Дитина творить словом, черпаючи в навколишньому світі матеріал для нових уявлень і роздумів.

Тому музичне виховання є могутнім засобом, який сприяє всебічному і гармонійному розвитку особистості.

ДНЗ № 8 "ТЕРЕМОК"

Сторінка музкерівника